9 Кві

Звіт по проекту (Португалія)

«Міжнародна науково – дослідницька мережа з вивчення та розробки нових технологій і методів для інноваційної педагогіки в галузі ІКТ, електронного навчання та міжкультурних компетентностей (IRNet)»

Період перебування: з 15-01-2015 по 30-01-2015

Опис робіт:

Робочий пакет: WP3

Назва: Аналіз та оцінка рівня ІКТ, електронного навчання та міжкультурних компетенцій в кожній з країн-партнерів

Завдання № 3.1. Результат:

З метою вивчення електронного середовища Лусіадського університету, дослідники з КУБГ отримали доступ до внутрішньої інформаційної системи університету (http://sv.lis.ulusiada.pt/). Це дозволило вивчити електронне середовище LMS Moodle (http://moodle.lis.ulusiada.pt/), та детально дослідити роботу Віртуального секретаріату (http://sv.lis.ulusiada.pt/Inicio/SecretariaVirtual). З мето організації змішаного навчання у 2005 році у Лусіадському університеті було запроваджено використання LMS Moodle; наразі його активно використовують усі факультетами досліджуваного ВНЗ. Після аналізу доступних курсів, було встановлено, що вони є добре структурованими, переважна більшість містить презентації, дидактичні матеріали, проблемні завдання і тести, аудіо та відео матеріали. Найбільш цікавими для учасників з КУБГ були курси, пов’язані з темою дослідження проекту «Цифрові медіа семінари», «Програмна інженерія», «Інформаційні системи управління».

Також було проведено детальний аналіз Віртуальний секретаріат та всіх складових цієї системи («Зустрічі в університеті», «Мобільні додатки», «Студенти», «Вчителі»). Було виявлено, що система значно полегшує зв’язок між адміністрацією, науковими кадрами і студентами та дозволяє активно обмінюватися інформацією, оптимізуючи витрати часу. Було встановлено, що за активної участі студентів Лусіадського університету, було створено мобільний додаток, що дозволяє отримати доступ користувачам до розкладу та іспитів. Єдине, що потрібно для його завантаження та доступу до його функцій є карта студента/вчителя і пароль. Додаток доступний для iPhone/IPad в AppStore, для Android (версія 2.3.3 або вище) в Google Play і Windows Phone в Windows Marketplace.

Після проведення систематичного порівняльного аналізу матеріалів (основних принципів, форм, методів ефективного використання ІКТ та електронного навчання) у підготовці сучасних фахівців, зокрема майбутніх вчителів, до виходу планується спільна з партнерами-учасниками IRNet–проекту стаття на тему «Формування інформаційно-комунікаційної компетентності викладачів вищої школи». Мета майбутньої статті полягає в описі стадій експериментальних досліджень, які зосереджені на розробці рекомендацій для здійснення політики навчального закладу в області електронного навчання та управління освітньою взаємодією в цифровому середовищі сучасного університету. Перспективною ціллю дослідження, в рамках проекту, є створення та експериментальна апробація моделей інформаційних і комунікаційних компетенції вчителя вищої школи.

19.01.2015 – робоча зустріч з Пауло Дж. Пінто, під час якої відбулося обговорення робочого плану перебування делегації дослідників в Лусіадському університеті та презентація університету в цілому: Лусіадський університет, який було засновано 1986 року, наразі нараховує 5 Інститутів, які пропонують навчання за 46 бакалаврськими, 18 магістерськими and 6 докторськими програмами. Університет має філії в Порто та Анголі, а саме в Луанді, Бенгуело та Кабіні; активно розвиває науково-дослідну та міжнародну кооперацію. Також відбулася презентація університетів – учасників проекту та загальна екскурсія університетом.

19.01.2015 – науковий міні-семінар з партнерами-учасниками IRNet–проекту, у ході якого координатор РП3 проф. Тетяна Носкова презентувала доповідь на тему сучасне середовище сучасного університету. Професор зазначила, що сьогодні впровадження ІКТ в освітнє середовище ВНЗ зачіпає в основному технологічний блок, адже ІКТ активно використовується у вирішенні управлінських (електронний деканат, бухгалтерія та ін.) та інших формалізованих задач; повільнішими темпами здійснюється використання нових засобів в освітньому процесі, в якому не може бути однакових ефективних рішень. Безсумнівно, що використання ІКТ має включати як добре відомі, перевірені на практиці методики, так і нові пов’язані з розвитком і вдосконаленням нових інформаційних засобів і технологій. До даних методик, які можуть бути трансформовані і реалізовані засобами комп’ютерних технологій та мультимедія, проф. Носкова віднесла методики навчального кіно, навчального телебачення (ефірного та кабельного), методи програмованого навчання, навчального відео, текстові самовчителі та електронні тренажери професійних умінь і навичок. У зв’язку цим сучасний педагог, розробник електронних навчальних ресурсів, поряд із засобами міжособистісної взаємодії, повинен сьогодні володіти новими «мовами» освітніх взаємодій (методи впливів ЗМІ, екранних мистецтв, Інтернету), «мовою» нового електронного інформаційно-освітнього середовища. У зв’язку з цим, з метою трансформації інформаційно-освітнього середовища університету та вирішення проблем, пов’язаних із створенням нового покоління електронних освітніх ресурсів і різноманітних техніко-опосередкованих комунікацій, професор пропонує синтез психологічних і педагогічних знань та врахування досягнень психодидактики при формування та розвитку інформаційно-освітнього середовища сучасного ВНЗ.

Також проф. Носкова презентувала медіа-середовище та доповіла про використання засобів масової інформації у професійному розвитку студентів, зокрема, майбутніх вчителів. Професор надала характеристику віковому підходу до процесу розвитку молоді в засобах масової інформації, визначила основні напрямки розвитку особистості в медіа-середовищі і наголосила на впливі ЗМІ на розвиток професійної компетентності студентів.

Завдання № 3.2. Результат:

На початку 2015 на основі порівняння та аналізу даних, отриманих за час реалізації РП2 підготовлено наступні статті:

  • Nataliia Morze, Eugenia Smyrnova-Trybulska, Lilia Varchenko, “Ways of formation of effective students’ collaboration skills based upon the usage of WBT”, Int. J. Web-Based Communities, 2015 Vol.11, No.1, pp. 25-41.

  • Морзе Н.В., Балик Н.Р. Шляхи формування підприємницької компетентності майбутніх інформатиків // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах.  – № 1, 2015. –  с. 38-47

  • Морзе Н.В., Веселовська О.В. Аналіз конкурентоспроможності економіки України через призму інформаційно-комунікаційних технологій // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах, 2015 (у друці).

Завдання № 3.3. Результат:

23.01.2015 – науковий міні-семінар з партнерами-учасниками IRNet–проекту, у ході якого відбулася презентація проф. Наталія Морзе щодо розроблення та затвердження у Київському університеті імені Бориса Грінченка моделі ІКТ компетенції вчителя. Професор зазначила, що створена в КУБГ модель ІКТ-компетентності викладачів сучасного вузу базується на відповідних рекомендаціях ЮНЕСКО та Європейської рамки ІКТ-компетентності 2.0 і враховує особливості діяльності науково-педагогічного працівника у контексті стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти, а саме: розуміння ролі ІКТ в освіті та їх використання в навчальній роботі, науковій діяльності та підвищенні кваліфікації. При визначенні показників сформованості рівня ІКТ-компетентності науково-педагогічних працівників як основу доцільно використовувати Європейські стандарти якості вищої освіти та у відповідності з ними визначати відповідний інструментарій і критерії оцінки. Крім того, до базових документів з цього питання слід віднести ДСТУ ISO 9000: 2007 і ENQA (Європейська асоціація із забезпечення якості вищої освіти), які містять загальнозрозумілі обов’язкові вимоги та рекомендації. Професор детально проаналізувала три рівні моделі ІКТ-компетентності (базовий, поглиблений і професійний) у відповідності з основними видами діяльності викладачів університету.

28.01.2015 – візит до Лісабонського університету, зустріч з Педро Вейга, професором з кафедри інформатики, члена Португальської Асоціації Інженерів та професора Університету Нова в Лісабоні. Під час зустрічі було визначено наступне: кафедра активно використовує мобільні технології в освітньому процесі (QR-коди), студенти навчаються згідно спеціальних програм, що створені з врахуванням бізнес-запитів; деякі програми концентруються на розвитку підприємницького потенціалу студентів; з аналогічною було створено університетський центр стартапів; більшість програм є міждисциплінарними. Учасники від Київського університету імені Бориса Грінченка запропонували адміністрації університету використовувати під час освітнього процесу QR-коди у поєднанні з WIKI технологіями.

В той самий день відбулася зустріч з Бруно Моуро, головою Центру дистанційної освіти Медичного факультету Лісабонського університету. Під час зустрічі було визначено наступне: електронні курси містять відео, інтерактивні кейси, неформальні завдання, тощо, та створені згідно останніх нововведень в галузі науки; кожен електронний курс має одного або двох рецензентів – професійного лікаря та лінгвіста. Учасники від Київського університету імені Бориса Грінченка запропонували адміністрації університету створити в рамках діючого соціального проекту відкритий електронний курс для киян.

Також цього дня відбувся візит до Фонду Національних наукових обчислень, головним напрямом роботи якого є планування та менеджмент науки, техніки та соціальних мереж. Під час зустрічі було визначено наступне: фонд забезпечує доступ до Інтернету усім організація в Португалії, включаючи університети; надає безкоштовні послуги для всіх університетів у Португалії – записи відео та інтерв’ю для електронних курсів; активно використовує хмарні технології; має унікальну відео-кімнату (тільки 2 кімнати в Португалії) для проведення відео конференцій з ефектом присутності. Зі спеціалістами фонду відбулася дискусія про особливості запису відео- та аудіо-матеріалів для створення якісних електронних курсів.

29.01.2015 – візит до Чампалімауд – сучасного наукового центру, який займається розвитком програм для складних біомедичних досліджень та надає клінічну допомогу найвищої якості з фокусом на трансформації новаторських інноваційних винаходів у практичні рішення, що можуть покращити якість життя людей у всьому світі. Фундація проводить дослідження у трьох напрямах: нейронаука, онкологія та зір. Усі дослідження пов’язані спільною філософією: орієнтація на результат аби суспільство відчуло переваги наукового прогресу.

Завдання № 3.4. Результат:

29.01.2015 – участь у семінарі «Використання інформаційно-комунікаційних технологій та електронного навчання в освітньому середовищі with presentation» з доповіддю на тему «Електронне портфоліо як інструмент оцінювання рівня ІКТ компетенцій працівників університету».

Відповідно до головних завдань РП3 Київський університет імені Бориса Грінченка презентував електронне портфоліо як інструменту для оцінки рівня ІКТ та розвитку електронного навчання. Було встановлено, що основою для створення та використання електронного портфоліо є розроблений в університеті корпоративний стандарт ІКТ-компетентності, який в тому числі включає рівні і інструменти контролю. Також були представлені структура електронного портфоліо, способи його наповнення та використання.

Інформація (включаючи фотографії) про семінар, а також про перебування представників КУБГ у Лусіадському університеті представлена на офіційному сайті університету (http://kubg.edu.ua/prouniversitet/news/podiji/2804-irnet-lisabon. HTML).

Разом з Євгенією Смірновою-Трибульською підготовано статтю «Від програмованого навчання, конструктивізму та особистісно-орієнтованого підходу до е-навчання». У статті проведено порівнянний аналіз основних принципів програмованого навчання та конструктивізму для їх подальшого використання при створенні відкритих дидактичних навчальних матеріалів на основі особистісно-орієнтованого підходу. Визначено, що в основі двох парадигм (конструктивізму і особистісного навчання) лежить спільна ідея: гуманістичний характер освіти, врахування індивідуальних особливостей, діяльнісний підхід і діяльність студента. Доведено припущення про підвищення ефективності навчального процесу, заснованого на ідеях інтегративної єдності цих понять. Обґрунтовано подальший розвиток особистісно-орієнтованого підходу з точки зору таких взаємопов’язаних підходів як електронне навчання, коннективізм та комбіноване навчання. Відзначено активний розвиток програмованого та розглянуто перспективи його ефективного використання у поєднанні з іншими підходами в освіті. З метою отримання не лише теоретичних, але й практичних даних планується, доповнення статті результатами налізу анкет викладачів на предмет знання та використання теорій, розглянутих у статті.

Виконання завдань третього етапу проекту «IRNet» у Лусіадському Університеті (м. Лісабон, Португалія) – презентація